в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сало»:

СА́ЛО, а, сер.

1. Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. — Ах, мамо, скільки на поросяті сала! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 359); Балакає пан, і голос в нього страх противний Павлові. А пика! Сало так і двигтить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 158).

2. Відокремлений від м'яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним. У Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана, — Гаразд, як кажуть, піч варила і пекла (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155); Козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 158); Микола порізав шматки сала на четвертини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); У їх у сінях висіло велике сало — пудів зо два (Борис Грінченко, II, 1963, 198); Через ляду подавала [невістка] в яму бандитам смажену з салом яєчню (Олесь Гончар, II, 1959, 231);  * У порівняннях. Невже й побачивши сльози щасливої матері, що завжди під кінець розкривала свої обійми й з чисто материнською саможертвою говорила: «Забудь мене, мій сину... Забудь і йди туди, де ти потрібний!»; невже й після того всього серце скептика не тріснуло б від жалю й не розтопилося б, як м'яке сало? (Гнат Хоткевич, I, 1966, 125); — Бач, туман який! — замість відповіді махнув перед себе батіжком Кізка. — Туман, як сало! (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 41);
//  перен., жарт. Про свиней. Ходить сало по хліві — Кабанів так сот із дві (Микола Шпак, Вибр., 1952, 68).
 Молоде сало — свіже, ще не дуже просолене сало. — Хочете — салом почастую! Ви яке сало полюбляєте — молоде чи старе? — Молоде! (Остап Вишня, I, 1956, 432); Середове сало див. середовий; Старе сало — дуже просолене сало, що зберігається тривалий час. Каша була з тухлого пшона, а старе сало тхнуло лоєм (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208); Денис, облизуючи пальці, з осатанінням гриз старе пожовкле сало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 244).
Вовтузитися (возитися), як (мов, немов і т. ін.) кіт з (із) салом з ким—чим — занадто довго займатися ким-, чим-небудь, приділяти комусь, чомусь занадто багато уваги й часу. Витяг чоловік якогось давнєвічного [давньовічного] Алексієва, що про нього і бог, і люди вже забули, та й возиться з ним, як кіт з салом (Леся Українка, V, 1956, 70); Годувати, як (мов, немов і т. ін.) на сало кого — щедро, сито харчувати когось. Дивлюсь, як сказилася моя баба.. Годує їх [монахів], мов на сало, а ті тому й раді (Гнат Хоткевич, I, 1966, 91); Дивитися (поглядати, позирати і т. ін.), як (мов, немов і т. ін.) кіт на сало — дивитися ласо або заздрісно на кого-, що-небудь. Коли хто в простенькій одежі, то він [писар] на тих і не дивиться, а все поглядає, як кіт на сало, тільки на жупанних (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 261); Дурне сало [без хліба]: а) сало без хліба не їдять. Першим хлібом були і будуть жито й пшениця. Багато інших продуктів харчування без хліба не вживають — недарма ж кажуть: «Дурне сало без хліба» (Вітчизна, 2, 1966, 162); б) одна їжа без іншої не корисна. Кажуть — силос. Але ж — дурне сало без хліба. Не можна напихати корову одним силосом, який обумовлює, до речі, підвищену кислотність (Радянська Україна, 1.I 1965, 1); в) (лайл.) недоумкувата, не здатна ні до чого людина; телепень. — Дурне ти сало без хліба, — говорить жінка в свитині, — погань отака (Михайло Стельмах, I, 1962, 261); Зловити, як (мов, немов і т. ін.) кота над салом — те саме, що На місці злочину спіймати (застати і т. ін.) (див. місце); Знає кіт, чиє сало з'їв див. кіт; Знає кішка, чиє сало з'їла див. кішка; Ласий, як (мов, немов і т. ін.) циган на сало (до сала); Ласий, як (мов, немов і т. ін.) кіт (кішка) до сала — хтось дуже охочий до чогось, любить когось, щось. — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. — Е-е, дядечку! вона [пані], мабуть, чи не ковшем їх міряє! — Дарма, — кажу, — що ковшем міряє: вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало..! (Марко Вовчок, I, 1955, 71); Мазати (намазувати, намазати, мастити, намащувати, намастити і т. ін.) п'яти (п'ятки) салом — готуватися до втечі; втікати. [Козачук (бере гармонію, співає на мотив «Яблучка»):] Закувала зозуленька Три-чотири рази. То ж дивіться — вже Петлюра Салом п'ятки маже (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 32); — А чого нам боятися окупантів? Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п'яти салом намазувати (Петро Панч, I, 1956, 410); — Що ж нам робити? — безпорадно зітхнув Чіпаріу. — Може, справді послати все до чорта й просто намастити п'яти салом, поки не заскочив нас шановний професор? (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 80); На комариному салі що, жарт. — пісний, немащений (про страву). — Яка тепер соломаха? Ти її в пельку, а вона назад. На комариному салі (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 229); Нашим (його, її і т. ін.) салом та по нашій (його, її і т. ін.) шкурі — уживається, коли бажають підкреслити, що чиясь благодійність корислива. Виговорилась [пані], устала: — Коли хочеш одкупитись — одкупляйся скоріше за триста.. Яків мій врадів та, як дурень з печі, в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Марко Вовчок, I, 1955, 76); — З ляхами-панами ми билися, рубалися.. Навіщо? На те хіба, щоб нас нашою ж старшиною побито..?! Це на те й вийшло: нашим салом та по нашій шкурі! (Панас Мирний, I, 1949, 183); Ні сіло, ні впало — дай, мамо, сала — несподівано; без явного приводу; недоречно; Обростати (обрости) салом див. обростати; Убиватися (убитися) в сало — ставати гладким; жиріти. Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (Степан Руданський, Вибр., 1937, 167); Уп'ястися, як кіт у сало у кого — що — дуже пильно, невідривно дивитися Куди-небудь. Шестірний уп'явся, як кіт у сало, у свою книжку (Панас Мирний, I, 1954, 335); Як салом по губах кому — комусь досадно, неприємно, щось дратує кого-небудь. — Тур заявив, що годі. Каже: «Іду до червоних». Я, каже,.. тепер знаю, що тільки з червоним прапором нас прийме народ. А гайдамакам як салом по губах. Мало не побили командарма (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 110).

3. Відокремлений від м'яса жир інших тварин та птахів. Рятування отари дорого обійшлося старому Шакірові. Важке запалення легенів звалило його на третій день. Жінка його, Кумиш, напувала хворого гарячим чаєм в молоком, розтирала баранячим салом (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 8); Так і здох у смороді від жаху на тому болітці вовчисько. Тодір оббілував його, вовчим ще теплим салом помастив чоботи (Михайло Стельмах, I, 1962, 208); Ноги [Дмитра] починають розбухати.. — Нічого, нічого! кидається мати в хижу, приносить несолоне гусяче сало і ним до колін змащує роздуті колоди ніг (Михайло Стельмах, II, 1962, 386).

4. Розтоплений тваринний жир (перев. свинячий). В печі на жару шкварчала ринка з вишкварками.. Ринка, вся промочена салом, зайнялась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 304); Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі, а найбільше — пиріжки (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 112);  * Образно. Баби.. такі співаночки ховзкі вигукували, що сало капало. І реготали при тім (Гнат Хоткевич, II, 1966, 100).
Заливати (залити, залляти) за шкуру сала див. заливати; Наливати (налити, налляти) сала за шкуру див. наливати.

5. Жирова речовина, яку виділяють сальні залози. В шкірі є сальні залози, що виділяють сало для змащування шкіри і волосся (Шкільна гігієна, 1954, 87).

6. техн. Мінеральне або рослинне мастило. У цей момент, коли народжувався корабель, стало тихо й урочисто.. Салом натертий кіль слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Юрій Яновський, II, 1958, 78); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя [судна] салом, не тим салом, що ним любили закушувати чумаки, а спеціальним технічним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 341).

7. Тонкий шар криги або невеликі крижинки на поверхні води перед льодоставом; шуга, шерешень.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 18.

Коментарі (0)