в означеннях
Тлумачення, значення слова «Самовар»:

САМОВА́Р, а, чол.

1. Металева своєрідна за формою посудина для кип'ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям. Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Панас Мирний, I, 1954, 323); Самовар кипів, булькотів та парував, як навіжений (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 55);  * У порівняннях. Розшумівся [Аркадій Петрович], як самовар, що ось-ось має збігати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 395); [Кость:] Терпіть не можу, коли в людини сяє пика, як великодній самовар (Степан Васильченко, III, 1960, 151); Телескоп стояв на веранді — довгий, як чапля, і жовтий, як самовар (Юрій Смолич, II, 1958, 8);
//  Така ж за формою посудина, в якій вода кип'ятиться за допомогою електрики;
//  чого і без додатка. Кількість води, що вміщується в цій посудині. Випив [справник] самовар чаю — знов на порозі (Марко Вовчок, I, 1955, 248); [Пилип:] Я б увесь самовар видув, і хай би тоді Кость подавав рапорт на мене своїй тещі (Захар Мороз, П'єси, 1959, 115).
 Наставляти (наставити, настановляти, настановити) самовар див. наставляти 1, настановляти 1; Поставити самовар див. поставити; Ставити самовар див. ставити.

2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни — умовна або жартівлива назва міномета. Шура пригадала, що саме такими мінометами командує Юрась. — Вони страшні? — Січуть німців на січку. У нас їх звуть «самоварами» (Олесь Гончар, III, 1959, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 29.

Коментарі (0)