в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сенсація»:

СЕНСА́ЦІЯ, ї, жін.

1. тільки одн. Сильне, приголомшливе враження, яке справляє на громадськість певна подія, якесь повідомлення. Перший лист його до матері.. зробив немалу сенсацію в столярні (Іван Франко, IV, 1950, 210); Недавно виданий томик його віршів під назвою «Хризантеми серця» збив у городі незвичайну сенсацію (Степан Васильченко, I, 1959, 346); Поява Степана із здобиччю викликала в селі сенсацію. Забита медведиця і вагою не уступала корові (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 69).

2. Подія, повідомлення, що, вражаючи чимсь, збуджують багатьох, викликають загальне зацікавлення. Буржуазній пресі діла нема до ідейного змісту внутрішньої боротьби в соціалізмі. Їй би тільки сенсацію.. (Ленін, 23, 1972, 150); Почалася бесіда про сенсації дня, між іншим, про бал, що відбудеться в них із нагоди іменин (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 353); Поміст ураз оточили жадні до сенсацій курортники (Олекса Десняк, Опов.., 1951, 14); — Забув, пробачте, повідомити. Сенсація, Тарасе Демидовичу. Ніна Горбань повернулась. — Та що ви кажете? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 356).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 124.

Коментарі (0)