в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сестра»:

СЕСТРА, и, жін.

1. Кожна з дочок стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Добро, у кого в господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая (Тарас Шевченко, II, 1963, 97); Приїхали надвечір усі богуславські панки з синами, приїхали Олесині сестри (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138); В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром. Батьки й матері прощалися з дітьми, чоловіки з жінками, брати з сестрами (Олександр Довженко, I, 1958, 280);  * У порівняннях. Не нянькою була Оленка в панії.., а рідною сестрою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 280); — Я ж люблю Зоню, як рідну, як сестру! (Леся Українка, III, 1952, 655);
//  перен. Що-небудь близьке, споріднене. Вся передова українська література завжди мала за старшу сестру і друга, за вчителя велику російську літературу (Радянська Україна, 18.I 1954, 2); Сила і спритність, кажуть, — рідні сестри. Де одна не впорається, там друга прийде на підмогу (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 50); Я не все тоді зрозумів з його слів. Але відчував, що є правда у тому кожному слові, і за ту правду любив. Недаром же кажуть: любов — правді сестра (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 208).
 Двоюрідна сестра; Сестра у перших — дочка дядька або тітки; Зведена сестра див. зведений; Молочна сестра — дочка годувальниці стосовно вигодуваних нею чужих дітей, а також ці діти стосовно дочки годувальниці; Названа сестра див. названий; Наречена сестра див. наречений; Троюрідна сестра; Сестра у других — дочка двоюрідного дядька або тітки.
Як брат з сестрою; Як сестра з братом: а) дуже дружно. Чесною працею он скільки надбали! Чесно вони й поживуть його... у миру та в ладу, як брат з сестрою... (Панас Мирний, I, 1949, 177); — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста, — просив їжак. — Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою (Іван Франко, IV, 1950, 77); б) не маючи любовних зв'язків; як рідні. [Маруся:] Я його гень-гень [ген-ген] за село проводила, і попрощались з ним, як сестра з братом. А Наталя недалечко була, угляділа нас, як ми прощались, та подумала, що Василь її не любить, а мене любить, бо він цілувався зо мною (Панас Мирний, V, 1955, 70).

2. Жінка, яку єднають з ким-небудь спільні інтереси, прагнення, спільне становище і т. ін. Ми щасливі: ми живемо в сім'ї великій, новій. І в цій сім'ї ми разом з усіма нашими братами й сестрами кладемо уклін нашому Пушкіну, нашому Шевченкові! (Максим Рильський, X, 1962, 44); Обплітали його білі, худенькі руки визволених сестер, чешок і словачок, котрих подоляк навіть не встигав запам'ятати в обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 423);  * Образно. Радість тричі орденоносної України поділяють її сестри — братні республіки, які делегували на.. торжества своїх посланців (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2).
Ваша сестра — ви, ти і подібні до вас, до тебе, — Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав — хо-хо! Та у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 171); Наша сестра — ми, я і подібні до нас, до мене. [Катря:] Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (Степан Васильченко, III, 1960, 119).

3. Ласкаве звертання до сторонньої особи жіночої статі (перев. однакового віку з тим, хто звертається), — Ідіть, сестро, до Семена, йдіть, любо! Вам буде краще (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); — Може, сестро, взяти собі хустку! — сказала молодиця до однієї дівчини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45);  * Образно. Ой бандуро, рідна сестро, Золотії струни! Вложи в неї моє серце, Високії думи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 322).

4. також у сполуч. із сл. медична, санітарна. Особа середнього медичного персоналу в лікувальних закладах. Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Олександр Довженко, I, 1958, 300); Коридором тихо забігали медичні сестри й санітарки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 573); У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (Володимир Сосюра, II, 1958, 363).
 Милосердна сестра див. милосердний; Патронажна сестра — медична сестра, яка обслуговує хворих і немовлят у них удома; Сестра-жалібниця — те саме, що жалібниця 2. Пішов хірург з лікарями й сестрами-жалібницями до перев'язочної (Олександр Довженко, I, 1958, 319); Були в сльозах і у крові їх.. лиця воскові, над ними, наче білі птиці, схилялись сестри-жалібниці… (Володимир Сосюра, II, 1958, 377);  * У порівняннях. Доки офіцер обережно, мов сестра-жалібниця, накладав на робітникову руку бинт, полковник, все ще м'яко усміхаючись, запитав: — Комуніст? (Петро Панч, В дорозі, 1959, 65); Сестра милосердя див. милосердя; Сестра-хазяйка — особа, що відає господарством (білизною, інвентарем, іноді — харчуванням і т. ін.) у лікувальному закладі, будинку відпочинку і т. ін. Спершу Вікторія, а потім Тамара непомітно поодинці прийшли в кімнату сестри-хазяйки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 236); Старша сестра — медична сестра, одним із обов'язків якої є стежити за роботою середнього і молодшого медичного персоналу. Оксана Пилипівна.. вже років двадцять жила вдовою і працювала старшою сестрою в одній із міських лікарень (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 11).

5. Член жіночого релігійного братства; черниця. Сестра Аркадія, скромно спустивши вії над пісним видом, спішилась до матушки з букетом троянд (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); Вона довго не насмілювалась постукати у браму монастиря сестер василіянок по вулиці Сапеги (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 425).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 150.

Коментарі (0)