в означеннях
Тлумачення, значення слова «Шатро»:

ШАТРО́, а, сер.

1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Тарас Шевченко, II, 1963, 315); З-під парусинового шатра на мене дивилися зморені обличчя жінок і білоголова синьоока дітвора (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 68);  * У порівняннях. Нарвавши квіточок, сіла вона під розлогу яблуню, що, як шатро, розпустила навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю (Панас Мирний, I, 1954, 252); Мов шатра старовинні, Жовтіють копи в полі (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 71);
//  чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. Велике старезне дерево, чорніючи своїм могучим стовбуром, розкинувши чепурно проти стемнілого неба нерухоме шатро сонного листя, стояло, як і попереду, самотнє (Борис Грінченко, II, 1963, 252); І.. плесо і освітлені місяцем шатра плакучих верб та кущів попід берегом, — все принишкло, мовби заворожене, все причаїлось у якомусь чеканні (Олесь Гончар, II, 1959, 266); Виноград на деревах створює розкішне зелене шатро (Вечірній Київ, 12.VII 1968, 4);
//  перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід. Під синім, зоряним шатром неба було тихо та тепло... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 50); Чудесне зоряне небо розкинуло своє шатро над Парижем (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 201); То літньої ночі було на Дніпрі... Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі І очі зоріли дівочі... (Микола Вороний, Вибр., 1959, 104); Чотири пальми наді мною, Над ними зоряне шатро (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 131).
Стояти (стати) шатрами (в шатрах) — розташовуватися десь для проживання в такому житлі. Розбійники вирубали там дерево та кущі й стали шатрами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Понад гаєм, над водою, Стелються тумани; Стоять в шатрах над річкою Волохи-цигани (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 90).

2. Опуклий дах, покрівля, що має форму півкулі; купол, баня. Водонапірна башта складається з верхнього дерев'яного шатра і металевої основи на чотирьох стояках і фундаменту (Колгоспник України, 2, 1957, 39);
//  У старовинній архітектурі — покрівля у вигляді високої чотиригранної чи восьмигранної піраміди, на верхівці якої закріплено хрест (у церковних спорудах) чи флюгер (у цивільних). Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик з шатром на ньому (Дерев'яне зодчество України, 1949, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 421.

Коментарі (0)