в означеннях
Тлумачення, значення слова «Щерба»:

ЩЕРБА 1, и, жін., заст. Відвар з чого-небудь, рідкий суп. [Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (Марко Кропивницький, II, 1958, 319); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? Щерба одна, засипана злегка пшоном та задобрена шматочком сала з цибулею — от і все (Панас Мирний, IV, 1955, 320);
//  Юшка з риби. Весело снідать посідали, Мочили сухарі в воді, Поки Онисько-кашовар Щербу притирив ваганами, Варену густо з сазанами (Українські поети-романтики.., 1968, 572); Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків, тільки по неділях та на свята кухар варив щербу із свіжої риби (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 227).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 581.

Коментарі (0)

ЩЕРБА 2, и, жін., діал. Щербина. Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі, щоби за них міг держатися (Іван Франко, VIII, 1952, 226); На нього глянула з-поміж виноградників якась порожнява, якась щерба, що робила враження вибитого зуба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 582.

Коментарі (0)