в означеннях
Тлумачення, значення слова «Шомпол»:

ШО́МПОЛ, а, чол. Стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула. Ремо зацікавили рушниці вартових. Це були старовинні німецькі на одну кулю вінчестери, що їх набивали шомполами (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 60); Солдати вийняли з гвинтівок шомполи (Іван Багмут, Опов., 1959, 24);
//  перев. у мн. Покарання, удари такими стержнями. Тадик ніс відповідальність за військовий порядок — прописував, кому скільки дати шомполів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 394); Нервовий повстанець, виснажений тяжкою долею, очевидно, вже до краю, зірвав сорочку і показав Щорсові сполосовану шомполами спину (Олександр Довженко, I, 1958, 137); Листоноша знепритомнів після двадцятого шомпола (Юрій Яновський, II, 1958, 207).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 509.

Коментарі (0)