в означеннях
Тлумачення, значення слова «Шпунт»:

ШПУНТ 1, а, чол., спец.

1. Поздовжній виступ або паз для з'єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з'єднання, при якому виступ однієї частини входить у паз іншої. Часто для виготовлення годівниць беруть дошки, які збивають в шпунт (Свинарство, 1956, 280).

2. Те саме, що шпунтина. Всі ждуть, не нашкодила б річка у бурю страшну, у туман... Але із шпунтів перемичка під захист взяла котлован (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 100); В повітрі стояв безупинний скрегіт тягачів, що тягли до Дніпра волоком довжелезні штаби сталевих шпунтів і труб та величезні листи сталі (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 562);
//  збірн. Ряд шпунтин, які щільно прилягають одна до одної. При забиванні шпунта у щільний ґрунт на нижній кінець шпунтини надівають башмак, а на голову — бугель (Довідник сільського будівельника, 1956, 159).

3. У виноробстві — спеціальний корок, яким закривають у бочці вино, яке ще не перебродило.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 527.

Коментарі (0)

ШПУНТ 2, а, чол. Інструмент у вигляді сталевого загостреного з одного кінця стержня, який застосовується скульпторами для первинної обробки каменю. Шпунт і скарпель у руках [каменотеса] дзвеніли, Іскри летіли йому з-під рук (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 228).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 528.

Коментарі (0)