в означеннях
Тлумачення, значення слова «Шибениця»:

ШИ́БЕНИЦЯ, і, жін. Споруда для виконання смертної кари через повішення. Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу — Тілько старших, а так шляхта — Купою на купі (Тарас Шевченко, I, 1963, 114); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці (Степан Васильченко, III, 1960, 17); В дві шеренги стояли німецькі солдати, а посеред площі височіла шибениця (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 180);  * У порівняннях. Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 391).
Кінчати (кінчити) [життя] на шибениці див. кінчати; Спровадити на шибеницю див. спроваджувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 449.

Коментарі (0)