в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сім'я»:

СІ́М'Я, сім'я і сімені, сер.

1. Те саме, що насіння. Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (Наука і життя, 5, 1971, 60); І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 22); Сімена спільності Й згоди зійшли (Іван Франко, XIII, 1954, 156); — От злоязичне сім'я, ще патякає! — дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 81);  * Образно. Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 173).
Цитварне сім'я див. цитварний.
Кропив'яне сім'я див. кропив'яний; Кропив'яним сім'ям засипати див. кропив'яний.

2. Насіння конопель. Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371).

3. Те саме, що сперма. Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (Наука і життя, 10, 1956, 19); Треба планувати створення міжколгоспних пунктів штучного осіменіння, а також транспортування на племферми колгоспів сім'я кращих плідників, які належать племрадгоспам (Соціалістичне тваринництво, 7, 1956, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 224.

Коментарі (0)

СІМ'Я́, ї, жін.

1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. — Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я — от і вся сім'я (Панас Мирний, III, 1954, 162); Тут ось біля хати — уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 42); Сім'я в нашому суспільстві — це первісний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (Радянська Україна, 11.I 1969, 4);  * У порівняннях. Бригада моя — як дружна сім'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 359); Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (Олесь Гончар, III, 1959, 18).

2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Тарас Шевченко, I, 1963, 260); У великій сім'ї радянських фізиків, які забезпечили прогрес цієї галузі науки в нашій країні, почесне місце займають вчені Радянської України (Наука і життя, 12, 1957, 13); Що там таке? Сміються всі: «Знов над верстатом Зоз дрімає...» Шумить учнівськая сім'я... «От соня», думаю і я (Володимир Сосюра, III, 1958, 372); Соціалістична власність, що здобула перемогу в СРСР, об'єднує, згуртовує весь радянський народ в дружну сім'ю будівників комунізму (Комуніст України, 9, 1961, 30); Радянський Союз розв'язує завдання комуністичного будівництва не один, а в братерській сім'ї соціалістичних країн (Програма КПРС, 1961, 16);
//  у знач. присл. сім'єю. Дружно, згуртовано. Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 9); Це в Горках було, під Москвою. Як занедужав Ілліч, Сім'єю ішли трудовою Зустрітися з ним віч-на-віч (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 18).

3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят. Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка, IV, 1954, 176); У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Максим Рильський, I, 1960, 266);
//  Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій. Вулик «ЖК» забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (Хлібороб України, 12, 1964, 23); В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 3);
//  Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю. За рік по тому ж лісі ви ідете — І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (Максим Рильський, III, 1961, 204); Невідомий повертає в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападав на точену сім'ю польських грибів (Михайло Стельмах, II, 1962, 222);
//  перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ. Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 57); Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (Курс математичного аналізу, II, 1956, 98).

4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження. Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузі слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 224.

Коментарі (0)