в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сходи»:

СХОДИ, ів, мн. Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту. Радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно... Кидає, сіє і от уже сходи зеленіють (Борис Грінченко, II, 1963, 455); Дощ на сходи рясні впаде — зеленіє усе, цвіте (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 10); Сходи гороху добре переносять короткочасні приморозки (Зернові бобові культури, 1956, 18); Сходи картоплі з'являються звичайно через 22—30 днів після садіння (Картопля, 1957, 86);  * Образно. Ти [поет-революціонер] боровся за світ новий, ти ждав веселих сходів, — ось вони, нові паростки, нові розкішні сходи (Павло Тичина, III, 1957, 19); Семирічка знаменна буйними сходами в усіх ланках нашого багатогранного життя (Радянська Україна, 1.XI 1960, 1);  * У порівняннях. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 892.

Коментарі (0)

СХОДИ 2, ів, мн.

1. Споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Смутно похиливши голову, іде [Іфігенія] до моря, спиняється на найвищому щаблі сходів, що спускаються в море (Леся Українка, I, 1951, 162); Гранітні сходи двома широко розгорненими віялами стеляться згори вниз, важко вгрузаючи в землю (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 71); Промчавши галопом по мармурових сходах на другий поверх, в їдальню влетів на прекрасному жеребці таращанець Савка Троян (Олександр Довженко, I, 1958, 168); Ми входили в порожні високі зали,.. видиралися гвинтовими сходами у якісь башточки (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 45);  * Образно. Там, далеко, огнів хороводи засвітились в небеснім гаю. Сходить вечір по зоряних сходах у кімнату блакитну мою (Володимир Сосюра, II, 1958, 15); Певні етапи суспільного життя тепер проходять швидше, життєві сходи що далі — то крутіші (Літературна Україна, 22.VII 1969, 1).

2. Те саме, що східці 1. В чистім полі криниченька На чотири сходи, Любив козак дівчиноньку Не чотири годи (Українські народні пісні, 1, 1964, 162); Від храму до моря йде стежка, виложена мармуром, вона спускається в море сходами (Леся Українка, I, 1951, 157); Краса місця вразила молодого князя. Висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 20).

3. перен. Етапи, стадії розвитку чого-небудь. Вони [В. Бєлінський, О. Герцен, М. Чернишевський, М. Добролюбов] ніби знаменують сходи, якими йшла вперед і вгору революційно-демократична мисль Росії (Максим Рильський, III, 1956, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 892.

Коментарі (0)