в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сховище»:

СХО́ВИЩЕ, а, чол.

1. Приміщення, споруда для зберігання чого-небудь. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом; гори степового золота, гори налитої сонцем пшениці, що її не вміщали сховища, розлягались просто під відкритим небом (Олесь Гончар, II, 1959, 9); Сховища для тривалого зберігання овочів можна поділити на дві групи: 1) постійні сховища.. і 2) найпростіші тимчасові сховища (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 312); Провадитиметься дальша газифікація, зокрема, тих колгоспів і радгоспів, де подбали про сховища для балонів (Хлібороб України, 3, 1966, 38);  * Образно. Дивовижна здібність людської пам'яті. Бездонне сховище її таїть безліч подій, образів, звуків (Вітчизна, 9, 1970, 200);
//  Спеціальне приміщення у музеї, архіві, бібліотеці і т. ін., де зберігаються колекції, рукописи тощо; самі ці установи як місце зібрання і зосередження цінностей. Вони [малярські твори Т. Г. Шевченка, архівні матеріали про його життя і творчість] зосереджені тепер в архівних сховищах Києва (Радянське літературознавство, 12, 1967, 28); Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер на найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса (Літературна газета, 6.V 1958, 1); На весь світ відомий Матенадаран — сховище древніх вірменських рукописів, де зібрано понад 20 тисяч унікальних манускриптів і близько 100 тисяч архівних документів (Комуніст України, 3, 1967, 26).

2. Місце, де можна сховатися, укритися, захиститися від кого-, чого-небудь. Ось і стежечка. А тепер навпростець ще треба пролізти пригинаючись. І тоді тільки можна потрапити у затишний куток, в таємне сховище, про яке ніхто не знає, крім наших друзів (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 123); Аж коли вже ген-ген цегельні поминули [козаки], тоді тільки стали вилазити із своїх сховищ вітробалчани (Андрій Головко, II, 1957, 346); Сержант показував на мигах самого себе, як він шукав сховища у шелюгах,.. а літак полював на нього (Олесь Гончар, III, 1959, 8); Тепер він [собака] несміливо визирав із свого сховища й жалібно скавучав, наче плакав по загиблих товаришах (Микола Трублаїні, I, 1955, 170);
//  Спеціально обладнане приміщення, яке укриває від бомб, снарядів, отруйних речовин і т. ін. Змішалися бетон, залізо, цегла, Скалічені станки, шківи, вали — Поранених у сховище несли (Леонід Первомайський, II, 1958, 214); Машини спинились біля сховища, ввідки вчені, експерти і військові мали вести спостереження над вибухом атомної бомби (Натан Рибак, Час.., 1960, 213); — В кожному сховищі є свій медпункт. Лікар і медичні сестри (Василь Кучер, Голод, 1961, 94).

3. Вмістище для рідини; резервуар. Вздовж залізничної колії вишикувались численні циліндричні сховища (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 5); В центрі парку споруджено плавальний басейн, який одночасно є і сховищем води для поливу (Хлібороб України, 4, 1966, 31).

4. рідко. Те саме, що схованка1 2. — А як миша набреде? З'їсть же [гроші] до копійки!.. Поміняла [баба] сховищ з п'ять (Степан Олійник, Вибр., 1959, 232); Він тяг [награбоване добро], скільки міг. Копав сховища, хоронив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 429); Жандарми багато разів підходили до столика, відкривали звичайні шухлядки, викидали на підлогу шахові фігурки, а так і не здогадалися про існування секретного сховища (Наука і життя, 12, 1968, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 891.

Коментарі (0)