в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сніп»:

СНІП, снопа, чол.

1. Зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур. Одрадяни трохи не всім селом вийшли в поле: чоловіки та парубки з грабками, а жінки та дівчата снопи в'язати (Панас Мирний, IV, 1955, 248); На доброму житі нажинала [Катерина] півтори копи, наривала по двісті снопів кучерявого гороху (Михайло Стельмах, II, 1962, 209); Бовваніли поставлені купками високі снопи кукурудзи (Олесь Гончар, III, 1959, 218);  * Образно. Бричка рушав, а за нею, голосячи, біжить жінка, і позад неї колихається чорний сніп волосся (Михайло Стельмах, II, 1962, 166);  * У порівняннях. На хвилях гойдалися уламки [корабля]. Людей було розкидано по морю, як снопи по ниві (Юрій Яновський, II, 1958, 80); — Один раз пройшов [дядько] вагон.., потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 227);
//  Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин. На столі палав різнобарвний сніп квітів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 374); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю.. Звичними рухами розпалив вогонь (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 304). Заробляти (жати, косити і т. ін.) за [п'ятий (дев'ятий і т. ін.)] сніп — жати, косити і т. ін., одержуючи плату певною частиною врожаю. — Атож! Що громаді, те й бабі, — посміхався криво Гаврило. — Ще доведеться на старість за сніп Заробляти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Влітку, в жнива, вся сім'я виходила на заробітки, — жати за сніп (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 157); Сьогодні нарешті дійшли до згоди, що зажинки будуть першим днем страйку. Умови всюди мали бути однакові: жати за п'ятий сніп, чоловік в день мав заробити сімдесят п'ять копійок, жінка — п'ятдесят, підліток — тридцять п'ять, дитина — двадцять, а строкарям подвоїти заробіток (Михайло Стельмах, I, 1962, 503); Не раз доводилося бувати Ониськові в цих краях, особливо в жнива, доводилося косити в того ж Биковця за дев'ятий сніп (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).
Повалитися (звалитися і т. ін.), як (наче, мов і т. ін.) сніп — важко впасти всім тілом. [Микита:] Чуєш, я вже мертвець!.. Пташка манесенька крильцем зачепе [зачепить] злегенька, і я звалюсь, як сніп... (Марко Кропивницький, I, 1958, 118); Христя, наче сніп, повалилася додолу (Панас Мирний, III, 1954, 253).

2. перен. Потік променів, іскор і т. ін., що розходяться пучком. Сіно дотліває поволі, і лиш часом бухне з тріском сніп іскор (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); Сніп автомобільного світла різнув по вікнах (Іван Ле, Історія радості, 1947, 174);  * У порівняннях. Посипались іскри снопами, Запалала вся кузня огнем (Павло Грабовський, II, 1959, 574).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 427.

Коментарі (0)