в означеннях
Тлумачення, значення слова «Сошник»:

СОШНИК, а, чол.

1. Гостра металева частина сохи, культиватора, плуга і т. ін., що зрізає шар землі. Археологічні дані свідчать про те, що на IX ст. в Поволжі уже появилася соха з залізним сошником, яка почала витісняти залізну мотику (Історія УРСР, I, 1953, 41); Полозовидний сошник робить у ґрунті вузький проріз без виносу на поверхню вологих частинок (Механізація і електрифікація.., 1953, 61).

2. Пристрій у сівалці чи садильній машині, за допомогою якого висівають насіння або садять рослини. Рижій сіють зерновими рядковими сівалками суцільним способом або через один сошник (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 179); Поряд з висівними апаратами сошники в важливими і відповідальними робочими органами сівалки (Механізація і електрифікація.., 1953, 59); Із сошників тече добірне зерно У теплу землю (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 14).

3. Металева пластина в лафеті артилерійської гармати, що утримує відкочування гармати в момент пострілу. Правильний схопив за правило й згарячу проорав сошником — повернув гармату навіть на більший кут, як треба було (Андрій Головко, I, 1957, 289).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 478.

Коментарі (0)