в означеннях
Тлумачення, значення слова «Спільник»:

СПІ́ЛЬНИК, а, чол.

1. Той, хто бере участь у чому-небудь спільно з кимсь. — Не знаю, чи однодумці ми з вами, але спільника в мені ви, здається, матимете (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 72); В кукурудзі сидів Сабуров з своїми спільниками і стежив за всім (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 20);  * Образно. В сріблистім верболозі, Таємні спільники мої, Не підкоривши серця прозі, Співають пізні солов'ї (Максим Рильський, III, 1961, 84);
//  Той, хто поділяє чиї-небудь думки, погляди, смаки; прибічник, однодумець. Перекажи їй від мене найсердечніше привітання... Вона здається мені спільником в кампанії... не проти тебе, а за тебе (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 140); В особі Свирида молодь мала ніби сильного спільника (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 107); — Я розумію таке почуття, — сказав капітан Чумаченко, радіючи, як кожний, хто несподівано знаходить собі душевного спільника (Олесь Гончар, III, 1959, 280); Ідейним спільником В. Стефаника і Л. Мартовича, їх близьким товаришем був талановитий письменник-демократ Марко Черемшина (Історія української літератури, I, 1954, 689);
//  перен. Те, що сприяє, допомагає кому-, чому-небудь. — Вода, що так недавно була спільником і другому з допомогою якої гідромеханізатори вирили оці котловани, перемістили мільйони кубометрів ґрунту, ця вода тепер стала лютим ворогом будівників (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 135); В нашій країні театральне мистецтво стало могутнім спільником педагогів у вихованні майбутніх будівників комуністичного суспільства (Мистецтво, 2, 1968, 9).

2. Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; поплічник. Тепер нема вже більше ні одної у світі людини, яка б вірила хоч трішки в нього. Навіть однодумці, навіть спільники по вбивству і шпигунству не довіряють йому (Михайло Стельмах, II, 1962, 357); Феофано починала непокоїтись, що .. Василь був її спільником у вбивстві двох імператорів.. Такий спільник був небезпечний, він надто багато знав (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 381).

3. Те саме, що союзник 2. Жодного слова не сказав Бела Данилові, тільки хитав головою і тайком поглядав на послів, хай переконаються, які могутні спільники у нього (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 568); Усе своє життя цей кесар присвятив боротьбі з римськими імператорами.. У цій боротьбі каган Симеон мав своїм спільником і київського князя Ігоря (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 205); Десь от-от мав підійти козацький спільник Тугай-Бей (Яків Качура, II, 1958, 419); Погиба вже по-справжньому й не знав: хто ж заслуговує кари. Вчорашні вороги робилися спільниками, вчорашні спільники ставали лютими ворогами (Михайло Стельмах, II, 1962, 50).

4. іст. Селянин, що орендував землю споловини. Спільники садили капусту споловини (Словник Грінченка); — Візьмеш усе моє поле наспіл: собі забереш половину хліба, а половину звезеш з мій тік, щоб було нам старим на харч, ..а як ми, спільники, помремо, тоді все моє поле буде твоє (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 193);
//  Член товариства, артілі і т. ін. Коли Ви маєте думку пристати до нашої видавницької спілки, то я побалакаю з нашими спільниками (Панас Мирний, V, 1955, 394); Ви, запевне, маєте право на свої 50 примірників, .. скільки примірників належиться Вашому спільникові..? (Леся Українка, V 1956, 250).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 528.

Коментарі (0)