в означеннях
Тлумачення, значення слова «Стайня»:

СТА́ЙНЯ, і, жін. Спеціальне приміщення, будівля, де тримають коней; конюшня. Мудрий Іван по шкоді: коні вкрали, тоді він стайню зачинив (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 393); Заглянув [Аркадій Петрович] до стайні. Там тупали коні та жували обрік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини (Михайло Стельмах, I, 1962, 487); Колгосп поставив велику нову стайню (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 32);  * У порівняннях. Займали [Косар-Косаревичі] простору, мов колгоспна стайня, квартиру на другому поверсі (Павло Загребельний, День.., 1964, 33);
//  у знач. збірн. Про коней, що належать кому-небудь. [Галушка:] В нього добра стайня в колгоспі, рисаки такі, що, може, і в області таких нема (Олександр Корнійчук, I, 1955, 298);
//  рідко. Те саме, що хлів. Ой не можу в стайні спати, бо рохкочуть свині (Коломийки, 1969, 113); В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (Іван Франко, XIII, 1954, 306); Прив'язали корову до жолоба в стайні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 249).
Авгієві стайні див. Авгіїв.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 637.

Коментарі (0)