в означеннях
Тлумачення, значення слова «Станок»:

СТАНО́К 1, нка́, чол.

1. Зменш.-пестл. до стан1 1. Як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Степан Васильченко, I, 1959, 241); Дівки чорноокі заводять танок, Світло червонить гнучкий їх станок (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 253).

2. заст. Те саме, що станик 1. Да оце їй і буханчик унесуть, а хто полотенка на станок, а хто на рукава (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 115); Це не була ще зовсім стара жінка, але й не молода.. Станок сорочки був міткалевий, підтичка з болотна (Гнат Хоткевич, I, 1966, 103).

3. заст. Половина плахти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 649.

Коментарі (0)

СТАНО́К 2, нка́, чол.

1. військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний станок.

2. спец. Пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму і т. ін.

3. с. г. Відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику і т. ін.; стійло. Він відчинив двері конюшні, ішов між станками, гладив коней по гривах і долонею ляпав по шиях (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 289); Доярка доглядала корів, чистила їх, очищала від гною станки (Хлібороб України, 3, 1965, 16); Підійшовши до загар оди, Сагайдак якусь мить озирав кнура, що наїжачившись стояв у кутку станка (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 37).

4. с. г. Пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування і т. ін., не даючи їй вільно рухатися. Через деякий час Мануйло з'явився в сараї.. Біля Варвариного станка пристояв, задивившись, як стриже [овець] (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 159).

5. спец. Пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять. Станок для вправ балерин.

6. Підставка, на якій художник, скульптор установлює, закріплює картину, скульптуру для роботи над ними. Почала Тамара глину брати, станок зсувать не два рази, не п'ять, то приглядатися, то відступати, різцем — вчорашнє, зайве одкидать... (Павло Тичина, II, 1957, 296).

7. Частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок і т. ін. Основа мистецтва Ф. Нірода — живописно-об'ємне рішення декорацій.. Художник варіює куліси, паду ги, станки, що створює цікаві можливості для мізансцен (Мистецтво, 5, 1965, 20).

8. рідко. Те саме, що верстат 3. Та сама хата,.. тільки краще споряджена... В одному кутку гончарський станок (Леся Українка, III, 1952, 44); У другій хаті, де стояв столярський станок, вчився майструвати сімнадцятилітній невисокий сирота Григорій Шевчик (Михайло Стельмах, II, 1962, 388); На нашому заводі, Що зветься «Світлий шлях», Вона одна працює На чотирьох станках (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 40); Дитинства друг, Євсєєв Павка, токарний вже збира станок (Володимир Сосюра, II, 1958, 372).

9. заст. Пристрій для покарання різками, канчуками і т. ін. — Одного я в господа бога молив, однієї ласки просив — дати на них [кріпаків] усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! А то руки свої пооббивав, б'ючись.. Колись.. сам справляв сю роботу, а тепер у кожному селі свій станок завів... А все не помага! Не виб'єш із їх бісових лобів тієї волі (Панас Мирний, IV, 1955, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 649.

Коментарі (0)

СТАНО́К 3, нка́, чол., заст. Невелике селище в Сибіру.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 649.

Коментарі (0)