в означеннях
Тлумачення, значення слова «Стрічка»:

СТРІ́ЧКА, и, жін.

1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 288); Катя розв'язала рожеву стрічку на коробці, подивилася на цукерки (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 14); Дівчата нам стрічки червоні пришивали, і хлопці радо йшли озброєні до лав (Володимир Сосюра, I, 1957, 261); Грива його коня вже третій день була заквітчана пахучим бузком, і Хомин автомат був теж обплетений квітами та стрічками (Олесь Гончар, III, 1959, 422);  * Образно. Сонячні промені переплітаються з дитячим галасом і закосичують золотими стрічками шовкове дитяче волосся... (Остап Вишня, I, 1956, 398); Перед нами карта, облямована кольоровою стрічкою кордонів і границь (Радянська Україна, 17.I 1948, 2);  * У порівняннях. Пішла [Соломія] вздовж лісу, поглядаючи на довгу вузьку прогалину, котра тяглася, неначе зелена стрічка (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 384).

2. Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, на якій носять ордени, медалі. Він скоса позирав на їх парадні мундири з блискучими золотими ґудзиками, на ордени та медалі з барвистими шовковими стрічками (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 376); На грудях, причеплені до смугастих стрічок, теліпалися хрести (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 86);
//  Спеціально оформлена смужка шовкової тканини певного кольору й розміру, яку носять замість відповідного ордена або медалі. З-під безрукавки визирала планка орденських стрічок на лівому борту піджака (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 168); Про хоробрість старшого лейтенанта складалися легенди, а орденські стрічки, що в п'ять рядів красувалися на його грудях, підтверджували правдивість цих легенд (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 66).

3. перен. Те, що тягнеться вузькою довгою смужкою (про шосе, річку, дорогу і т. ін.). Рівна, блискуча стрічка шосе вела кудись у чарівну далину, бігла через села й містечка (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 56); Леся стала на високім пагорбі й замилувалась голубою стрічкою Дніпра-Славутича (Микола Олійник, Леся, 1960, 191); Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 350);
//  Ряд людей, машин і т. ін., вишикуваних в одну шеренгу, лінію, що стоять або рухаються. — Вистроїти в два ряди! — наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися, розтягаючись у довгу стрічку (Іван Багмут, Опов., 1959, 21);
//  Ряди висаджених рослин. У ґрунтових теплицях розсаду висаджують стрічковим способом з відстанню між стрічками 60—70 см (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 56);
//  у знач. присл. стрічкою. У формі однієї смуги, лінії. За селом, в тіні зубчастих горбів, тяглися чорною стрічкою виноградники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Довгою стрічкою, вигинаючись у низовинах, між барханами, їхали джигіти (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 519); Широкою нескінченною стрічкою йдуть танки (Радянська Україна, 4.IV 1946, 3).

4. Довга вузька смужка певного матеріалу, що використовується в техніці чи в деяких галузях народного господарства. Іван записував адресу, брав дріт, плоскогубці, ключі, ізоляційну стрічку і поспішав на місце аварії (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11); Начальник відділу.. прочитав наліплену на сірий папір телеграфну стрічку (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 472); Чоловік, що з району, пішов по згарищу з довгою стрічкою в руці і щось міряв, кілочки в землю забивав (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 11); Кожне слово льотчика, що озивається з повітря, записується тут на магнітофонну стрічку (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294);
//  Подвійна смужка парусини з гніздами для патронів. Через плече в нього висіла стрічка з патронами (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 222); Кожен був зайнятий своїм. Набивали кулеметну стрічку, чистили зброю, перевіряли гранати (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 147);
//  Те саме, що кінофільм. Автори стрічки [«Тіні забутих предків»] зуміли показати яскраві картини життя і побуту старої Гуцульщини, що постає у всьому багатстві своїх проявів, у невгамовному буянні звуків і фарб (Народна творчість та етнографія, 5, 1965, 44);
//  Те саме, що кіноплівка. Всього дві години на тиждень працював Лигун в селі.. Приходив у клуб, закладав стрічку, пускав мотор, а сам прогулювався, аж поки скінчиться фільм (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 56); В місті Шостка працює фабрика кіноплівки, яка випускає кольорові стрічки для зйомок широкоекранних фільмів (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 175).

5. Рухоме замкнуте полотно, що є основною частиною деяких пристроїв і механізмів. Вальці для обривання качанів своїми зубцями захоплюють стебла кукурудзи, обламують качани, які потім через напрямний ківш падають на стрічку транспортера (Колгоспне село, 2.VII 1954, 3); Видобута руда транспортерною стрічкою подається на фабрики (Робітнича газета, 11.VIII 1965, 1).

6. заст. Рядок (у 2 знач.). Рука несамовито бігає, виводячи стрічку за стрічкою (Панас Мирний, III, 1954, 150); Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Знову без передишки швидко поповзла довга, рівна стрічка слів... (Олесь Донченко, V, 1957, 552).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 782.

Коментарі (0)