в означеннях
Тлумачення, значення слова «Стрій»:

СТРІЙ 1, строю, чол.

1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. Хороший в строю — сильний в бою (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 400); Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 335); Догана перед строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути на хлопця (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 70);
//  Група людей, розміщена в ряд, в шеренгу. Я ще раз оглядаю нерівний стрій гостей (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 206);
//  Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які і належать до однієї якої-небудь військової одиниці. Далі Агріппа, з наказу богів,.. Ставить у стрій кораблі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 257); Ескадра йшла рівним строєм, зберігаючи бойову дистанцію (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 46);
//  перев. з означ. Порядок розміщення, розташування солдатів, військових підрозділів, бойових машин і т. ін. для спільних дій. Він так і не помітив.. групи танків, які нерівним рядом, у розгорнутому строю йшли в атаку (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 7); Від індійців Північної Америки поселенці нашились вирощувати маїс, тютюн, від них вони перешли вміння битися розсипним строєм (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 30);
//  Військові частини, признач. для безпосереднього ведення бойових дій; склад діючих військ. Роман, незважаючи на те, що був поранений під дотами в руку, залишився в строю і виконував бойові завдання (Олесь Гончар, III, 1959, 85);
//  Сукупність людей, придатних до активної діяльності, праці. Серця людей, оновлені тобою [Кисловодськом], на творчий труд вертаються до строю (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 299); Кожна радянська людина, на якій би ділянці вона не працювала, повинна зайняти гідне місце у великому строю будівників комунізму (Комуніст України, 5, 1966, 16).
Вибувати (вибути) із строю: а) ставати непридатним для ведення бойових дій; ставати небоєздатним. Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш (Олесь Гончар, III, 1959, 165); б) гинути від рук противника. Першим вибув із строю командир гармати — зрізало кулеметною чергою (Андрій Головко, I, 1957, 288); в) ставати непридатним для якоїсь діяльності; ставати непрацездатним; Обертати (обернути) на свій стрій див. обертати; Проганяти (прогнати) крізь стрій див. проганяти.

2. Ряд предметів, будівель і т. ін., послідовно розміщених в одну лінію. Спокійно, навіть гордо, пройшов він кілька кроків по світлиці, кинув оком на суворий стрій княжих покоїв (Яків Качура, Вибр., 1953, 10); Він озирнув рівний стрій пляшок, які вигравали в яскравому електричному світлі.. зеленими блискітками (Олесь Донченко, VI, 1957, 327).

3. Структура, система будови чого-небудь. У синтаксичному строї слов'янських мов немає таких величезних відмін, як, скажімо, між синтаксичним строєм російської і німецької (Максим Рильський, IX, 1962, 78); Мовне багатство — не лише лексика. Сила мови — в народному образному строї, милозвучності, поетичному забарвленні (Літературна Україна, 23.V 1971, 6);
//  Сукупність особливостей характеру, думок, поглядів і т. ін. Все ж таки якось... неприємно було їй руйнувати старий, консервативний стрій гадок свого батька та матері (Гнат Хоткевич, I, 1966, 44); Мистецтво вторгається в найтонші сфери життя людини, впливає на формування всього строю його думок, почуттів і характеру (Радянське літературознавство, 6, 1967, 4).

4. муз. Співвідношення ступенів звукової системи за висотою; певна система звучання (музичного інструмента), що створюється співвідношенням тонів за висотою. Завдяки невтомній праці ряду майстрів .. форма, діапазон та стрій бандури вдосконалені (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 35);
//  Певна система звучання музичного твору. Злагоджено і з добрим музичним строєм співав хор робітників (Літературна Україна, 15.XII 1967, 4); За вечір виконувалось, хоч не багато, але ж кілька танців. Тільки ритмічний стрій і темп їх дуже схожі (Терень Масенко, Роман.., 1970, 229);
//  перен. Стан, настрій людини. Можна.. говорити про вплив Пушкіна на Шевченка, можна й не говорити. Важливе інше: однаковий душевний стрій (Максим Рильський, X, 1962, 44).

5. у сполуч. з прийм. на та означ. Спосіб дій, манера діяльності, лад. У Сергія Костянтиновича я проводжу час тільки від 11 1/2 дня до 10 1/2 вечора, — він пізно переходить на денний стрій (Леся Українка, V, 1956, 322); Бичуючи брехню, розпусту і пороки, Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Максим Рильський, I, 1960, 252).

6. у знач. присл. строєм. Розмістившись або розмістивши в один ряд. — Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 284); Вдень Брайко разом з усіма іншими строєм.. ходив на лісозаготівлі, пиляв крихкі осичини, збирав перемерзлий хмиз (Павло Загребельний, День.., 1964, 149); Воронцов скомандував ліве плече вперед і строєм повів хлопців до кам'яного басейну (Олесь Гончар, III, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 772.

Коментарі (0)

СТРІЙ 2, строю, чол., розм. Те, в що наряджаються, вбираються; наряд. Здається, нічого особливого немає в цих простих строях, а виглядають у них дівчата, як королеви (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 241); Дівчата одягли найкращі свої строї, може, приготовані для майбутнього весілля (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 180);
//  Те, в що одягаються; одежа. Регіна, одягнена в свій чорний стрій, ходить, як звичайно, по покою (Іван Франко, VII, 1951, 416); Хотів [шпигун] переодягтися ще на цьому боці, щоб переходити кордон у хлопському строї (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 342); Пан, зодягнутий у свій військовий гусарський стрій, стояв на високому ґанку (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 773.

Коментарі (0)