в означеннях
Тлумачення, значення слова «Струг»:

СТРУГ 1, а, чол.

1. Інструмент для грубої обробки деревини струганням. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 211); Свистів стругом бондар, що тут, у чорній печері, повній ліщини й запаху лісу, робив обручі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125); На подвір'ї Горицвітів уже порається дядьків Дмитро — він осідлав столярський стілець і гострим стругом витісує зубець для ясенових грабків (Михайло Стельмах, II, 1962, 130).

2. Агрегат, що застосовується для підземної розробки вугільних пластів. Струг, пересуваючись по лаві, зрізує вузьку стрічку вугілля і навантажує його на конвейєр (Нова техніка і технологія у вугільній промисловості УРСР, 1961, 11); Струг стругав, вугілля з лави текло, як ріка (Юрій Яновський, II, 1954, 149).

3. Землерийна машина, що зрізує ґрунт шарами за допомогою спеціальних ножів, а також самі ножі. Поле було рівне понад Охтирським шляхом, тому легко правити стругами, що надміру не заглиблювались і не вилазили із землі (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 788.

Коментарі (0)

СТРУГ 2, а, чол. Старовинне річкове гребне або вітрильне дерев'яне судно. В період виникнення й розвитку Києва існує кілька типів суден. Це, по-перше, — випалено-видовбаний струг для перевезення вантажів по річках (Знання та праця, 3, 1970, 28); — Знову дончаки збираються на тридцяти стругах іти турка воювати (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 788.

Коментарі (0)

СТРУГ 3, а, чол., іхт. Те саме, що форель. Під рибне господарство заводу відгороджено ділянки гірської річки, і вже срібляться зграйки стругів у прудкій студеній воді (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 40); В озерці вода кипіла від божевільного руху чорного струга (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 96).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 788.

Коментарі (0)