в означеннях
Тлумачення, значення слова «Стриножити»:

СТРИНОЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Спутати передні ноги коня, корови і т. ін., з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг. — Насилу вигнала [свиню] з огороду. Скаче через тип, як собака. Завтра загадаю людям стриножити (Нечуй-Левицький, I, 1956, 153); Терешко стриножив свою прудконогу теличку, яка відразу метнулась була кудись у гущавину (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 283); Живан стриножив коня й пустив пастися (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 258);  * У порівняннях. Максим ішов ще тихше, ніж його коняка, наче його хтось стриножив (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 300);
//  Обкрутити, обв'язати чим-небудь тіло, ноги; зв'язати. Гайдуків стриножили, пов'язали їм руки, зав'язали очі й поклали в солому на передні сани (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 211).

2. перен. Підкорити своїй волі; приборкати. — Панич Вольдемар старається підбирати собі таких, як я. Думаєте, нема в нього тут свого розрахунку? Знає, що Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (Олесь Гончар, I, 1959, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 772.

Коментарі (1)