в означеннях
Тлумачення, значення слова «Свердел»:

СВЕ́РДЕЛ, дла, чол. Ріжучий інструмент, обертаючи який, роблять отвори, заглибини в металі, дереві, ґрунті і т. ін. Діждався Петро півночі, одягся, узяв з собою три мішки й свердел та й пішов до гамазеїв (Борис Грінченко, I, 1963, 255); Він кидався на стіну залізної руди, притискав до неї пневматичний свердел, який джеркотів, наче кулемет (Юрій Яновський, Мир, 1956, 171);  * У порівняннях. — В тебе слово, як свердел; язик, як бритва (Нечуй-Левицький, III, 1956, 321).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 69.

Коментарі (0)