в означеннях
Тлумачення, значення слова «Світ»:

СВІТ 1, у і заст. а, чол.

1. розм. Те саме, що світло1 1. Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Тарас Шевченко, I, 1963, 107); Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (Нечуй-Левицький, V, 1966, 141); Сидять вони собі при ясному світі свічки, тихі, сумні, мовчазні (Панас Мирний, I, 1949, 407); Де ж тіні всі нічні поділись? Навколо світ, навколо день! (Максим Рильський, I, 1960, 157).
Проливати (пролити) світ див. проливати.

2. розм. Те саме, що світло1 8. Дало [життя] мені пізнать добро, Дало побачить світ науки (Іван Франко, X, 1954, 40); Вже світ правди прогляда у наше віконце (Панас Мирний, V, 1955, 325); — Це ж тепер учиться мій Кузьма в гімназії, то стара зовсім відцуралася дому. — Зате сина вченого будеш мати. Учення — світ, а невчення — тьма (Михайло Стельмах, I, 1962, 114).

3. Час перед сходом сонця; світанок. Хотіла спать, але не спала, І ждала світу, і дожить до Світу божого боялась (Тарас Шевченко, II, 1963, 248); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 79).
Благословлятися (благословитися) на світ див. благословлятися; Від білого світу до темної ночі — від раннього ранку до пізньої ночі. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний, III, 1954, 255); Від (од) світу до світу — від ранку до ранку. Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Тарас Шевченко, II, 1963, 110); Доки (поки) [й] світу (світа) [й] сонця (світу-сонця, сонця-світу і т. ін.) див. сонце; До [самого білого] світу — до ранку. Він без сну сидів усю ніч темну бо білого світу (Марко Вовчок, I, 1955, 157); До самого білого світу пили, гуляли, у карти грали (Панас Мирний, I, 1949, 386); Я не спатиму, люба, до світу, Буду думать і буду писать (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 15); Займатися (зайнятися) на світ див. займатися 2; На світ благословило Фів. благословляти; На світ заблагословилося див. заблагословитися; На світ не зводилося див. зводитися; Не тільки світу, що у вікні див. вікно; Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря див. зоря; Перед світом; Над світом — перед світанком. Розходитись стали мужики уже перед світом — проспівали другі півні (Андрій Головко, II, 1957, 230); Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум'ям і свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу, Гнат.. поплентавсь додолу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); Поблагословитися на світ див. поблагословитися; Світе мій!; заст. Боже-світе!; Господи-світе! — уживається для вираження подиву, радості, обурення і т. ін. — Боже мій, світе мій! Чом же ти мене не збудила? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 195); Очі в неї світили, як дві свічки, а язичок... Світе мій!.. Допалася вона до мови, як ужака до молока... (Марко Вовчок, I, 1955, 374); Світ [моїх] очей!; Мій світе [білий]! — пестливе звертання до дорогої людини. — О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Іван Котляревський, I, 1952, 232); Мати над вмираючим ридала: — Мій світе білий! Горенько моє! (Іван Франко, XIII, 1954, 34); Світ світає — розвидняється; настає світанок. Ой без милого соловейка і світ не світає (Словник Грінченка); Ще й на світ не зоріло див. зоріти; Як (мов, наче і т. ін.) світ свінув див. свінути; Як [тільки] світ; Скоро (чим, ледь, рідко чуть) світ — дуже рано, на світанку. Вже ж пізно. А завтра ж як світ на степ іти. (Андрій Головко, I, 1957, 267); На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу (Іван Франко, IV, 1950, 69); Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 84.

Коментарі (0)

СВІТ 2, у і заст. а, чол.

1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,.. що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу.
 Об'єктивний світ див. об'єктивний.
Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний.

2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20).

3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31);
//  Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88);
//  Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70).
Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином?

4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, 1); Античний світ;
//  Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16).
 Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440); Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановлення Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105).

5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6);
//  Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв;
//  Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400).

6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187);
//  Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19).

7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617).
 Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 84.

Коментарі (0)