в означеннях
Тлумачення, значення слова «Світець»:

СВІТЕ́ЦЬ, тця, чол. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник — на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 88.

Коментарі (0)