в означеннях
Тлумачення, значення слова «Своячка»:

СВОЯ́ЧКА, и, жін.

1. Сестра дружини. Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (Василь Стефаник, III, 1954, 251);
//  Дружина брата. — Я розумію. На вас чекають невідкладні справи. Ви готуєтесь з моєю своячкою поїхати в Київ. — Бальзакледь помітно кивнув головою (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 118).

2. діал. Родичка. По смерті батька взяла Гаву під свою опіку якась далека своячка, тітка чи стрийна, що жила в Дрогобичі (Іван Франко, III, 1950, 49); Меланія не доводилась жодною своячкою Аркадієві, але все ж родичалася з ним (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 178).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 101.

Коментарі (0)