в означеннях
Тлумачення, значення слова «Таран»:

ТАРА́Н, а, чол.

1. Старовинне знаряддя у вигляді колоди з металевим наконечником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці під час облоги. Приставив [Турн] тарани до брами, В ворота зачали гатить (Іван Котляревський, I, 1952, 235); Ударами таранів, тобто важких колод, підвішених на ланцюгах, воїни [римські] руйнували мури ворожих міст (Історія стародавнього світу, 1957, 151); В Тирново казковім і тепер На камінні видно давні рани, Де гриміли варварів тарани (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 13);  * У порівняннях. Він .. держав його [Бурунду] в запасі на найтяжчу, рішучу хвилю, немов непоборний залізний таран (Іван Франко, VI, 1951, 71); Юрмою посунули [хлопи] до виходу, розвалюючи, мов таран і панське стовпище в проході і в дверях (Петро Колесник, Терен.., 1959, 170); Великий Жовтень відкрив нову еру в розвитку людства — еру соціалізму.. Він могутнім тараном врізався в твердиню світового капіталізму і розколов його (Радянське літературознавство, 6, 1956, 3).

2. перен. Те, чим можна завдати сильного, вирішального удару; те, що править за головну пробивну силу. Буржуазія не завжди, звичайно, чітко розуміє, але загалом і в цілому дуже добре схоплює класовим чуттям, що .. пролетаріат і «народ» корисний для її революції, як гарматне м'ясо, як таран проти самодержавства.. (Ленін, 11, 1970, 102); Рушили в невідому путь бронепоїзди — ці грізні тарани революції (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 398).

3. військ. Удар гвинтом або корпусом літака (танка, корабля тощо) по ворожому літакові (танкові, кораблеві й т. ін.); застосовується як бойовий засіб здебільшого тоді, коли не стає боєприпасів. Подвиг Миколи Гастелло, який обрушив палаючий літак на фашистську танкову колону, повітряний таран Віктора Талаліхіна.. все це було яскравим вираженням полум'яного радянського патріотизму (Радянська Україна, 16.IV 1959, 4).
Іти (піти, вести, повести і т. ін.) на таран — завдавати ворожому літакові, танкові, кораблеві тощо удар корпусом своєї машини. Ідуть на таран танки на танки, літаки на літаки (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 524); — Ось вам, прокляті! — кричав Юхим Буря, спітнілий, чорний від диму і згару, ведучи могутній «КВ» на таран (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 183).

4. мор. Зміцнена підводна частина носа бойового корабля, якою завдають удару по ворожому кораблю.

5. військ. Ударна група бойових машин для здійснення прориву фронту. На шляху танкового тарана неодмінно створювався нездоланний бар'єр могутнього артилерійського й танкового вогню. Всі наполегливі спроби гітлерівців прорвати зовнішнє кільце в смузі нашого фронту зазнали краху (Комуніст України, 2, 1969, 66).
 Іти (наступати і т. ін.) тараном — те саме, що таранити 4.

6. розм. Довбня, якою товчуть піджарене насіння в ступі олійні, видавлюючи олію; товкач. Велів [Турн] везти во всіх олійниць, Де тільки єсть, із воскобійниць [воскобоєнь], Як можна швидше тарани (Іван Котляревський, I, 1952, 234); Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45).

7. діал. Шрам від віспи. Хоч тарани на виду, але маслак до ладу (Номис, 1864, № 7317).
Гідравлічний таран — технічна споруда для подавання води нагору. У тих місцях, де є перепад води, рекомендуються застосовувати для її подавання гідравлічний таран, що являє собою автоматично діючий водопідйомник (Механізація і електрифікація.., 1953, 457).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 38.

Коментарі (0)