ТІПА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тіпа́ти. Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 15); У добре вилежаного льону під час м'яття і тіпання деревина (костриця) вільно і повністю відділяється від волокна (Технічні культури, 1956, 84).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 145.