в означеннях
Тлумачення, значення слова «Торба»:

ТО́РБА, и, жін. Вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима. Взяла [мати] торбу, пішла селом, На вигоні сіла І в село вже не верталась (Тарас Шевченко, I, 1963, 230); Андрій збирається йти на нічну зміну. Бере торбу з їжею, шапку і виходить з хати (Юрій Яновський, IV, 1959, 17); У торбі за плечима в нього лежали шматок оленячого м'яса та кілька сухарів (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 44);  * У порівняннях. Діти все дивуються. «І де ви, бабо, видрали таких казок та приказок?» — «Е, голуб'яточки! Голова, як торба; що знайдеш, то й покладеш» (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 27);
//  у знач. присл. торбу, розм. Багато чогось. — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, I, 1962, 629).
Вишептавсь, як рак у торбі див. вишептатися; Іти (ходити, піти) з торбами (з торбою) — займатися жебранням; старцювати. Ще змалку з матір'ю старою Ходив з торбами цей козак, Отак і виріс сиротою, У наймах (Тарас Шевченко, II, 1963, 126); Не вартий [і] торби січки (торби з січкою) див. січка; Носитися (панькатися і т. ін.), як з писаною торбою див. писаний; Носитися, як дурень з писаною торбою див. носитися; Повна торба див. повний; Повну торбу розказати див. розказувати; Пускати (пустити) з торбою див. пускати; Розноситися, як старець з писаною торбою див. розноситися 2; Торба лиха і мішок біди див. мішок; Торби начепити (почепити) — дійти до жебрання. — Он, казав Ґудзь, — швидко сахарню будуватимуть. — Слухай, серце, Ґудзя, слухай, Андрійку... якраз почепиш торби, та й мені доведеться... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 200.

Коментарі (0)