ТРІЙЧАКИ́, ів, мн. Те саме, що трійчата. Із-за останньої скирти вийшов чоловік у брилі з трійчаками на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 295).
ТРІЙЧАКИ́, ів, мн. Те саме, що трійчата. Із-за останньої скирти вийшов чоловік у брилі з трійчаками на плечі (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 295).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 271.