в означеннях
Тлумачення, значення слова «Тріскачка»:

ТРІ́СКАЧКА, и, жін.

1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки... (Олесь Донченко, V, 1957, 204); Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 138);  * У порівняннях. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285);
//  Ударний музичний інструмент різноманітних конструкцій. Вживаються в оркестрах [у Китаї] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти) (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112); Серед них нерідко можна зустріти людей, які досягають чудових результатів у грі на бубні, тріскачці чи навіть на більш складному інструменті (Вечірній Київ, 23.II 1970, 4).

2. техн. Пристрій для свердління отворів у важкодоступних місцях або отворів із великим діаметром. Тріскачка.. застосовується для свердління отворів великого діаметра (до 30 мм) у незручних і важкодоступних місцях (Слюсарна справа, 1957, 191).

3. Машина для очищання насіння льону. Замість первісних тріскачок, що очищали насіння вкрай погано, Псковське земство почало запроваджувати удосконалені зерноочисні машини (Ленін, 3, 1970, 269).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 276.

Коментарі (0)