в означеннях
Тлумачення, значення слова «Тривога»:

ТРИВО́ГА, и, жін.

1. Неспокій, збентеження, викликані якимсь побоюванням, страхом перед чимось, передчуттям неприємного, небезпечного. Раїса усе поглядала туди [на небо], з тривогою думаючи, чи втечуть вони од бурі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Хоча плацдарм був уже досить широкий і зовні становище здавалося більш-менш нормальним, — Хому проймала дедалі гостріша тривога. По численних, на перший погляд зовсім незначних прикметах він визначав, що справи тут кепські (Олесь Гончар, III, 1959, 359); Двоє крайніх вікон на третьому поверсі зустріли Юрка чорним мовчанням. І одразу ж холодним крилом черкнула по серцю тривога (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 163);
//  перев. мн. Хвилювання, переживання, що порушують душевний спокій. Дізнала Таля теж усякі.. тривоги та радощі, та тугу, та щастячко, невідомісінькі їй до того часу (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 8); Зося, як більшість дівчат, в стані душевної тривоги була переконана, що коли вона любить хлопця, то й він має неодмінно любити її (Михайло Стельмах, I, 1962, 277).
 Життєві (земні, людські) тривоги — турботи, клопоти, хвилювання, що супроводжують життя людини. Село моє, спокою мій улюблений, Далекий від тривог земних! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 383); Вікові ялини й сосни похмуро мовчали. Їм було байдуже до людських тривог (Олесь Донченко, II, 1956, 44).
Тривога душу (серце) обгортає (обгорнула) див. обгортати.

2. Метушня, шарпанина, переполох. Закипіла по Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляхту піднялася Сірома убога (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 307); Уранці гомін та тривога по двору. Тетянка плаче, старий Тримач без шапки ходить, розхристаний та все питає: — Де моя Катря? Де моя дитина люба? (Марко Вовчок, I, 1955, 94); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка, I, 1951, 115); Тривожно перебігають по ній [дарабі] гуцули… Гук, і неспокій, і тривога на дарабі. Назріває трагедія (Гнат Хоткевич, II, 1966, 324).

3. Стан, що вимагає активних дій; загроза, небезпека. Мітинг триває. Але раптом — тривога! Робітничі пости біля Арсеналу бачать: наближаються до Арсеналу військові частини (Олександр Довженко, I, 1958, 51); Перемога! Вікон маскувати вже не треба,.. коли тривога… (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85); В садку з'явилася гусінь. Тривога! (Олесь Донченко, VI, 1957, 18);
//  Умовний сигнал, що сповіщає про небезпеку, загрозу або про битву, бій. Трубить [Турн] в ріжок! — оп'ять [знову] тривога! Кричать, біжать, спішать якмога; Великая настала січ! Троянці дуже славно бились, Рутульці трохи поживились, Насилу розвела їх ніч (Іван Котляревський, I, 1952, 250); Затрубили в труби, забили в бубни по всьому таборі. Тривога пішла по цілому таборі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 236); Люди познімали з плечей торби, розташувалися на короткий відпочинок. Раптом хтось крикнув: «Повітря!» Деякі попадали на землю, деякі застрибали в окопи. Тривога виявилася даремною (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357).
Бойова тривога див. бойовий; Повітряна тривога див. повітряний.
Бити (збити, забити, ударити, зняти, підняти і т. ін.) тривогу: а) сповіщати умовним сигналом про небезпеку, загрозливий стан, про нещастя де-небудь. [Стась:] Та не чиніть паніки — будемо чекати. Ось Олізар прийде — скаже, в чім річ. Може, справді даром збили тривогу! (Степан Васильченко, III, 1960, 402); Федір Гичка б'є тривогу, Калатає в рейку-дзвін!.. (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 31); Вартовий забив тривогу… Буде бій! (Володимир Сосюра, I, 1957, 417); На світанку перекопські вартові вдарили тривогу (Олесь Гончар, II, 1959, 81); б) усвідомлюючи загрозу чого-небудь, закликати до певних дій, до вжиття певних заходів. Хай колонізатор б'є тривогу — Хитається тюремних стін граніт (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84); Якось випав сніг.. Забили в колгоспі тривогу. Треба було буряки рятувати (Колгоспник України, 1, 1961, 63); в) порушувати чийсь спокій, звичний стан; завдавати клопоту, турбувати. Я вигадав, що заслаб, що боюся вживати м'ясо. Підняв тривогу, мусив приймати краплі од живота (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 364); В Генуї переночувала, щоб не виявитись до Садовських серед ночі та не збивати тривоги (Леся Українка, V, 1956, 419); Пробити бойову тривогу див. пробивати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 253.

Коментарі (0)