в означеннях
Тлумачення, значення слова «Тик»:

ТИК 1, у, чол. Нервове захворювання, що проявляється в мимовільних смиканнях м'язів обличчя, шиї, рук і т. ін. Тиком засмикалась щока у Щупака (Андрій Головко, II, 1957, 625); Крулікевич замовк, але нервовий тик довго смикав його тонкі губи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 110.

Коментарі (0)

ТИК 2, у, чол. Цупка бавовняна або льняна тканина (звичайно смугаста), що вживається для оббивання матраців, виготовлення чохлів і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 110.

Коментарі (0)

ТИК 3, а, чол. Велике дерево родини вербенових з міцною деревиною, що дико росте в лісовій смузі Індії й на острові Яві.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 110.

Коментарі (0)

ТИК 4, виг. Уживається як присудок за знач. тикатися 1 2 й тикнутися 2.
Тик-мик; Тик та мик — то в один, то в інший бік; туди-сюди. Дивується дід та під піч — тик та мик — І справді немає ціпочка. Зник (Іван Нехода, Казки.., 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 110.

Коментарі (0)