в означеннях
Тлумачення, значення слова «Упряж»:

У́ПРЯЖ, і, жін.

1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин. Мужики ставали з плугами.. й поправляли упряж на конях (Лесь Мартович, Тв., 1954, 98); Мчали санки, покрикували візники, тендітно дзвеніли дрібні дзвіночки на упряжі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 258); Врозтіч метнулися коні, порвали — сполохані — упряж; Нарізно мчать без дороги і порвані віжки лишають (Микола Зеров, Вибр., 1966, 321);
//  перен., розм. Про важку, здебільшого примусову працю, службу. — Я затягнувся, так сказати, в своїй канцелярійній упряжі (Іван Франко, VII, 1951, 214);
//  Спосіб запрягання. Упряж для волів на всій території [України] була ідентична — ярмово-війова. Один з її різновидів — упряж бовкуном, що призначалася для одного вола (Народна творчість та етнографія, 5, 1975, 65).

2. зал. Зчіпний пристрій у вагонах.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 470.

Коментарі (0)