в означеннях
Тлумачення, значення слова «Вайло»:

ВАЙЛО́, а, чол. і жін., розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (Олесь Гончар, III, 1959, 188);
//  зневажл., лайл. Певно, ота мацапура, оте вайло сидить та човпе, бо хоче буть магістром (Нечуй-Левицький, I, 1956, 608); — Гей, ти, вайло! — гукала вона на неї, коли Гафійці ненароком вилітало з рук веретено (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 282.

Коментарі (0)