в означеннях
Тлумачення, значення слова «Валка»:

ВА́ЛКА, и, жін.

1. Окрема група підвід з вантажем, що перевозиться кудись. Оце ж тута зупинялась чумацька валка кожного разу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 138); Один з чоловіків — статечний, видати, старший у валці — оглянув усі вози — навіть лантухи перелічив і рушати знак подав (Андрій Головко, I, 1957, 306); Допоміжна частина для перевезень у війську; обоз. І за мить Понеслась гарматна валка. Тільки вулиця гриміла (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 19).
 Червона валка — група урочисто прикрашених червоними прапорами підвід, машин, які везуть перший з урожаю хліб на зсипні пункти для здачі державі. «Гай-гай, — сказав він бригадирові польової бригада.., — за ними й чорт не похопиться, диви, лагодять червону валку з хлібом!» (Юрій Яновський, II, 1954, 165); Показником темпу роботи має бути червона валка з хлібом, яку Валок раніше відправить [комуна] до міста (Олесь Донченко, I, 1956, 75).

2. Група людей, підвід, машин і т. ін., які рухаються одне за одним або стоять в одному ряду. Ой ви, хлопці молодії, Становіться в валку!.. На поле плечима, До солдат — очима! (Народна лірика, 1950, 122); Підеш на базар, стоять валками вози та все з бочками вина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 255); Перед самим носом проскочила валка вагонеток з породою (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 154);
//  Група людей, що разом ідуть кудись. — Одні з нашої валки подались на Тульчу, на Ісакчу, до родичів, а я бачу, що й тут наші люди — та й лишивсь (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 379); З валкою незнайомих людей Іван прийшов до Борислава тільки надвечір (Петро Колесник, Терен.., 1959, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 285.

Коментарі (0)