в означеннях
Тлумачення, значення слова «Вандали»:

ВАНДА́ЛИ, ів, мн. (одн. вандал, а, чол.).

1. Група східногерманських племен, які, завоювавши частину Римської імперії і Рим, знищили велику кількість цінних пам'яток мистецтва і архітектури. Так звали [Респендіал] також одного з аланських вождів, що виступав у битві з вандалами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 220).

2. Люди, які знищують, руйнують культурні цінності. В окупацію фашистські вандали частину приміщення її [школи] перетворили на стайню для коней (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 124); Стародавні пам'ятники російської землі, скарби її вікової культури були зганьблені, пограбовані, а деякі і вщент зруйновані фашистськими вандалами (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 36);
//  Некультурні, малосвідомі люди. — Хоч у Марії й закрита форма [туберкульозу], але ми не вандали якісь, щоб поселятись там, де щоденно бувають діти (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 288.

Коментарі (0)