в означеннях
Тлумачення, значення слова «Верета»:

ВЕРЕ́ТА, и, жін.

1. Те саме, що рядно. А ліжко те — від лави до запічка дощок зо п'ять, соломи околіт, верета груба (Іван Франко, XIII, 1954, 54); Від чистої білої верети йшов той особливий конопляний запах, що миттю переніс Данила в давні юнацькі роки (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 246);
//  Одяг з грубої тканини, з ряднини. Убрання панське жінка поспішає зміняти на верету рабську (Леся Українка, II, 1951, 226).

2. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні. Малим ще, пам'ятаю, всі межі я знав.. Межі й на ступінь широкі були, 3 одної нажнеш дві верети трави (Іван Франко, X, 1954, 178).

3. діал. Різнокольоровий килим з грубої вовни. Тепер на Гуцульщині виготовляються такі домоткані килимарські вироби: «ліжники», «коверці», «верета» і «бесаги» (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 64); Якби Василькові батьки були більш маєтні, то годилося б.. понад ліжницею красуватися добротним веретам, рушникам, кожушкам (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 329.

Коментарі (0)