в означеннях
Тлумачення, значення слова «Весільний»:

ВЕСІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до весілля (в 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); — Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 170).
 Весільний батько — чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої. Згадав він поради свої.. і сільські весілля, на яких він грав весільного батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392); Замість справжнього батька одноденний «батько» порядкував за столом, званий, весільний (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 13); Весільна мати — жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої. Сказала Світозара, що матір'ю весільною буде, А Дмитрій — батьком (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 62).

2. у знач. ім. весільна, ної, жін. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (Олекса Стороженко, I, 1957, 350); Пройду усі околиці і росяні сади, Щоб гармоністи юні весільну знов заграли (Андрій Малишко, I, 1956, 280).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 340.

Коментарі (0)