в означеннях
Тлумачення, значення слова «Вічний»:

ВІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не має початку й кінця; безконечний у часі. Так усе колись минеться, Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух (Володимир Самійленко, I, 1958, 80); Матеріальний світ вічний у часі і безмежний в просторі (Наука і життя, 8, 1956, 36);
//  Незалежний від часу; незмінний. Ми у вічну моральність не віримо і обман усяких байок про моральність викриваємо (Ленін, 31, 1951, 258).

2. Який не зникає, не перестає існувати. На вічну пам'ять І. П. Котляревському (Тарас Шевченко, I, 1951, 11); Я вірю, мила, вірю знов, Що більш ніж вічна ся любов! (Леся Українка, IV, 1954, 81); Все, що твориться в ім'я народу, Вічне і безсмертне, як народ! (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 26);
//  Не обмежений якимсь строком.
 Вічний вогонь — вогонь, який ніколи не згасає. Знайди безіменну могилу солдата І вічний вогонь, ща над ним пломеніє! (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 8).
Вічна мерзлота — шар мерзлого ґрунту, який не розтає протягом усього року. Розтає тільки верхній шар землі [в тундрі] товщиною близько 1 м. Глибше земля залишається мерзлою. Це так звана вічна мерзлота (Фізична географія, 5, 1956, 124); Вічний лід — лід у холодних водах морів, океанів, у високих горах тощо, який ніколи не розтає до кінця. Летять на північ літаки над вічними льодами, ведуть на північ моряки могутні криголами (Наталя Забіла, Промені, 1951, 25); Вічний сніг — сніг, що лежить на високих горах і ніколи не розтає до кінця. У віддалі синіються кришталевою стіною височенні гори, покриті вічним снігом (Іван Франко, II, 1950, 73).
Вічний спочинок (відпочинок) — смерть. Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 191); Заснути вічним сном див. заснути; На віки вічні див. вік.

3. розм. Який постійно відбувається, існує, часто повторюється; безперестанний. І досвід досить показав, що тільки соціалістична революція є виходом з вічних воєн (Ленін, 31, 1951, 422); Свої вічні турботи він ділив з нею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333);
//  Який дуже довго займається чим-небудь або перебуває в певному стані. Гамір переднічний Всюди затиха: Спить трудівник вічний, Важко в сні зітха (Павло Грабовський, I, 1959, 165); Вічний студент.
Вічне перо — те саме, що авторучка. Тоді доктор Пастух виймає з бічної кишені вічне перо (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 29); Вічний шах — становище в шаховій грі, при якому будь-хто із супротивників не може І досягти перемоги. Нічийний результат зараховується також і в тих випадках, коли одна сторона оголошує вічний шах (Перша книга шахіста, 1952, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 691.

Коментарі (0)