в означеннях
Тлумачення, значення слова «Віко»:

ВІ́КО, а, сер. Верхня частина діжки, скрині й т. ін., якою їх закривають. Коровай поклали на віці од діжі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Скриня була важка. Гнат шарпнув за віко, і віко відскочило (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Перші грудочки, перемішані з сльозами, глухо впали на віко домовини (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 671.

Коментарі (0)