в означеннях
Тлумачення, значення слова «Віничок»:

ВІ́НИЧОК, чка, чол.

1. Зменш. до віник. Узявши віничок, він бережно почав трохи не вдесяте змітати (Панас Мирний, IV, 1955, 125); — З празником [святом] вас, — сказала гостя, обмітаючи віничком сніг з валянок (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 322).

2. розм. Колосок, волоть у формі жмутка. Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві, пухнасті вінички тирси (Олесь Гончар, I, 1954, 55); Кукурудза буйна, Султани віничків повикидавши,.. За обрій покуріла... (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 126).

3. кул. Прилад для збивання яєць і т. ін. на піну. Каструлю з яблучним пюре ставлять на лід і збивають дротяним віничком, поки все не зіб'ється в густу масу (Українські страви, 1957, 282).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 677.

Коментарі (0)