в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ворітниця»:

ВОРІ́ТНИЦЯ, і, жін.

1. Прикріплена на завісах одна з двох частин (половин) воріт, брами. Брама була зачинена. Богдана Хмельницького обдало холодом, і саме в цей час зарипіли ворітниці, і брама повільно відчинилась (Петро Панч, III, 1956, 295); Притулившись до хвіртки, стояла, захована ворітницею і тінями, дівчина і руками затискувала уста, щоб не розсміятися (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 351).

2. Стовп, до якого прикріплені ворота. Ворота вже були причеплені до ворітниць, але так, що їх ніколи не можна було гаразд причинити (Нечуй-Левицький, III, 1956, 120); Вони пливли.. на позриваних з ворітниць воротях (Олександр Довженко, I, 1958, 318).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 738.

Коментарі (0)