в означеннях
Тлумачення, значення слова «Вир»:

ВИР, у, чол.

1. Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій. [Вітровий:] Чекай, Серього. Тут купатись не можна [Батура:] Чому?.. [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (Олександр Корнійчук, II, 1955, 219); Ось він поруч, гігантський запінений вир, несамовитий клекіт води (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 6).

2. чого або який, перен. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою. Талант твій буде рвать тебе Між люди, в вир життя могучий (Іван Франко, XIII, 1954, 271); Що привело його сюди, яка сила втягла його у могутній вир революції? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 686); Вітальна їх пісня гучна і крилата Жбурляє хлопчину у радісний вир (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 466.

Коментарі (0)