в означеннях
Тлумачення, значення слова «Загорожа»:

ЗАГОРО́ЖА, і, жін.

1. Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що-небудь; огорожа. Ми хутко збігли до Збруча, переступили обережненько невисоку загорожу з кільчастих дротів і забрели у річку (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 102); Федір помітив, що від його постаті падає подвійна тінь на побілену стіну заводської загорожі (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 352); Наближалися [коні] до очеретяної загорожі, за якою ніжною музикою обзивалися напівсонні вулики (Михайло Стельмах, I, 1962, 539).

2. Огороджене, відгороджене місце (звичайно для утримування свійських тварин і птахів). Нарубав [Тимко] у сазі верболозу і пригородив кабанцеві загорожу, щоб він гуляв там, а не бігав та рився по двору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263); У конюшні, в окремій загорожі, смугаста зебра лякливо косить очі на свого сусіда — чистокровного арабського жеребця (Олесь Донченко, III, 1956, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 86.

Коментарі (0)