в означеннях
Тлумачення, значення слова «Закаблук»:

ЗАКАБЛУ́К, а, чол.

1. Задня частина взуття, що охоплює п'яту. Він був уже в чоботях і зіп'явся на носки, тоді хитнувся на закаблуки, щоб розім'яти онучі на нозі (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 378); Ад'ютант цокнув закаблуками і зник за дверима (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 174).

2. Те саме, що каблук. Ястшембський затупотів закаблуками слідком за Василиною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 68); Ліза.. зняла черевички з низенькими закаблуками і опустила ноги у воду (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 161); На ногах нові чобітки на високих закаблуках з підківками... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 144).
Давати (дати) лиха закаблукам [і передам] — танцювати з запалом. По неділях збиралася.. молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 229); Ударити в закаблуки — пуститися в танець; затанцювати. Як сонні, ходять, сплівши руки, а тут би — вихором пройтись, ударить шквально в закаблуки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 361).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 136.

Коментарі (0)