в означеннях
Тлумачення, значення слова «Замок»:

ЗА́МОК, мка, чол.

1. Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам'яним муром з кількома вежами. На високому горбі стримить давній лицарський замок з баштою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 311); Вона [скеля] нагадувала середньовічний замок, похмуру кам'яницю, яка, гострішаючи догори, утворювала там щось подібне до вежі (Олесь Гончар, III, 1959, 105); Характерними прикладами феодальних дворів-замків є згадувані в літопису двори князя Володимира Святославича у Білгороді, Вишгороді і Берестові (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 448);
//  Великий поміщицький будинок; палац. Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди, І здавалось, що довіку Все така неволя буде (Леся Українка, I, 1951, 380); Старий упертий граф вирішив нікуди не йти з свого фамільного замка (Олесь Гончар, III, 1959, 145).
Будувати надхмарні замки — плекати химерні, нездійсненні, відірвані від життя плани, надії.

2. заст., рідко. Тюремна будівля; тюрма. Школи усякі.., святого владики хороми, пошта, потюремний [тюремний] замок, — батечки, яких то домів у ньому [Харкові] нема! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 218.

Коментарі (0)

ЗАМО́К, мка, чол.

1. Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін. Скриня Макушина відчинена, розбитий замок лежить біля неї на долівці, а над скринею стоїть.. Левко! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 259); Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268).
 На замок брати (взяти) — замикати (двері і т. ін.). Двері веранди, які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 43); На замку бути: а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися. Кордон наш — на замку! (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 186); Під замком бути (перебувати, лежати і т. ін.): а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.). Хліб під замком, — скнарість така! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 93); Софія скоріш кинулась умиватись, причісуватись, ..добула свої персні та браслети, що вже давно лежали під замком (Леся Українка, III, 1952, 540); б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув'язненим. Під замок ховати (класти і т. ін.) — поміщати щось куди-небудь, замикаючи. Як він забувся, що його жінка все ховав під замок? (Михайло Стельмах, I, 1962, 115); Під (за) трьома (сімома і т. ін.) замками держати (тримати і т. ін.): а) зберігати старанно замкненим, надійно захованим (цінності, харчові продукти і т. ін.); б) тримати ув'язненим, надійно охороняючи. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (Олесь Донченко, VI, 1957, 79).

2. Застібка в намисті, браслеті;
//  Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.

3. У деяких видах вогнепальної зброї — пристрій, признач. для здійснення пострілу. Спокійно оглянув [Начко] замок зброї, повкладав нові патрони (Іван Франко, VI, 1951, 303); Важко клацнув замок гармати (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 196); У XVI ст. з'явилися.. рушниці з кремінним ударним замком (Історія середніх віків, 1955, 198).

4. техн. Пристрій для з'єднання рухомих частин механізму, машини і т. ін. Причіп косарки мав замок-запобіжник (Механізація і електрифікація.., 1953, 138).

5. З'єднані певним способом колоди, дерев'яні бруски. Перегнивші замки колись добре рубленої хати порозмикалися, стіни почали вивалюватись (Панас Мирний, IV, 1955, 332).

6. архт. Центральний камінь арки. Замок — самий верхній середній клинуватий камінь склепіння або арки (Архітектура Радянської України, 8, 1939, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 218.

Коментарі (0)