ЗА́ПАЛ, у, чол.
1. Велике внутрішнє збудження,
порив або піднесення. [Тетяна:] Заспівайте пісню
без запалу і щоб ви не махали руками, і не витріщали
страшно очей (Іван Котляревський, II, 1953, 49); Він був поранений
двічі. В завзятті бою він не помічав ні болю, ні
кровотечі. Його запал досяг такого високого градуса
пристрасті, що тільки втративши майже всю кров, він.. упав
(Олександр Довженко, I, 1958, 286);
// Палкий потяг, пристрасть до
чого-небудь, до якоїсь справи. Всі на «Могутньому»
знали про цей непереможний запал Дорошука до читання
(Олесь Донченко, II, 1956, 81); Після відкриття школи запал його
раптом ущух, ніби він вважав свою роль закінченою
(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 346); — Буде в сім'ї
злагода, спокій, трудовий запал і чесність, то буде те все
і в державі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 168);
//
Завзяття, горіння. Творцям життя у пісні нашій жити, так,
як живе їх запал молодий (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960,
81); Треба вміти відгадати друга, Непомильно ворога
знайти, Щоб на серце не лягла осуга, Щоб у серці запал
зберегти (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 66).
З запалом — палко, пристрасно, з натхненням. Все
було сидимо собі вдвох, — або книжку читаємо, або
Івась казочки свої каже; казав він їх з запалом, аж щоки
йому почервоніють, як маків цвіт (Грицько Григоренко, Вибр., 1959,
444); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На
всю силу легенів, щиро виводила (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 76);
У запалі — в стані сильного збудження, завзяття,
хвилювання і т. ін. Вірші він чужі й свої читав, Розмахуючи
в запалі руками (Максим Рильський, Мости, 1948, 15); У запалі
вони не помітили, що там, де стовбур розходиться
кількома гілками, є глибоке дупло (Зінаїда Тулуб, Людолови,
I, 1957, 104); Щоб не набалакав Вадик у запалі зайвого,
Друзь перебив його (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 200).
2. Найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь.
Я почував запал боротьби. Бив головою, ногами
(Юрій Яновський, II, 1958, 62).
У запалі чого — під час найбільшого напруження,
розпалу чого-небудь. Він був поранений, але-в запалі
битви навіть не помітив рани (Історія СРСР, I, 1956,
76).