в означеннях
Тлумачення, значення слова «Затор»:

ЗАТО́Р, у, чол.

1. Скупчення людей, транспорту і т. ін., що створює перешкоду рухові. Піонери посунули до дверей і утворили затор (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 197); Авто бігло далі на схід.. Несподівано спинилось в однім місці через затор великої кількості двоколок, підвід та автомобілів (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 333);
//  Нагромадження крижин на річці під час льодоходу. Значної шкоди народному господарству на багатьох річках [України] завдають нагромадження криги (затори..), які забивають русла річок і викликають затоплення тощо (Наука і життя, 11, 1963, 31).

2. перен., розм. Утруднення, перешкода, затримка в чому-небудь. Бачиш — ось тут затор. Тут сюжет зупинився (Олесь Донченко, VI, 1957, 620).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 357.

Коментарі (0)