в означеннях
Тлумачення, значення слова «Заздрість»:

ЗА́ЗДРІСТЬ, рості, жін., без додатка, до кого і рідко на кого — що. Почуття роздратування, досади, викликане якоюсь перевагою, вищістю, добробутом іншого. — Якого хліба навозив!.. — подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 120); Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 94); Досада на свою злиденність і заздрість на Власова багатство мучили його (Панас Мирний, IV, 1955, 126);
//  Пристрасне бажання мати що-небудь, досягти того, що є в іншого. Це була особлива, ніжна заздрість до юного покоління, яке житиме при комунізмі (Олесь Донченко, V, 1957, 293).
 На заздрість кому — так (такий, таке і т. ін.), що може хтось позаздрити. Він усівся на передньому сидінні, гордий з того, що мав можливість на заздрість сусідам проїхатися в такій машині (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 20); В Устини дочка виросла людям на заздрість (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 126.

Коментарі (0)