в означеннях
Тлумачення, значення слова «Збіжжя»:

ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер.

1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249).

2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 442.

Коментарі (0)